Словарь української мови (1924)/припинатися
◀ припинати | Словарь української мови П припинатися |
припиначка ▶ |
|
Припина́тися, на́юся, єшся, сов. в. прип'ясти́ся, пну́ся, не́шся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ, прикрѣпленнымъ. Перше була куна в притворі церковнім, до которої припинались покритки. Чуб. VI. 20.