Словарь української мови (1924)/припинатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припинатися
Берлін: Українське слово, 1924

Припина́тися, на́юся, єшся, сов. в. прип'ясти́ся, пну́ся, не́шся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ, прикрѣпленнымъ. Перше була куна в притворі церковнім, до которої припинались покритки. Чуб. VI. 20.