Словарь української мови (1924)/припин
◀ припильнувати | Словарь української мови П припин |
припинати ▶ |
|
Припи́н, ну, м. 1) Остановка, задержка. 2) Припи́н да́ти кому́. Усмирить. Черк. у.
◀ припильнувати | Словарь української мови Борис Грінченко П припин |
припинати ▶ |
|
Словарь української мови — П
припин
Борис Грінченко
1924
Припи́н, ну, м. 1) Остановка, задержка. 2) Припи́н да́ти кому́. Усмирить. Черк. у.