Словарь української мови (1924)/принуждатися
◀ принудити | Словарь української мови П принуждатися |
принука ▶ |
|
Принужда́тися, да́юся, єшся, гл. Одолжаться у кого, обращаться въ нуждѣ. Хто їх зна, як вони жили; вони до мене нічим не принуждались, а я їх не богарадив; не було так, щоб вони запрошували про що, і не знаю я про них. Екатериносл. у.