Словарь української мови (1924)/прикметити
◀ прикмета | Словарь української мови П прикметити |
прикметний ▶ |
|
Прикме́тити, прикмі́тити. См. Прикмечати, прикмічати.
◀ прикмета | Словарь української мови Борис Грінченко П прикметити |
прикметний ▶ |
|
Словарь української мови — П
прикметити
Борис Грінченко
1924
Прикме́тити, прикмі́тити. См. Прикмечати, прикмічати.