Словарь української мови (1924)/правдиця
◀ правдити | Словарь української мови П правдиця |
правдолюбець ▶ |
|
Правди́ця, ці, ж. Ум. отъ правда.
◀ правдити | Словарь української мови Борис Грінченко П правдиця |
правдолюбець ▶ |
|
Словарь української мови — П
правдиця
Борис Грінченко
1924
Правди́ця, ці, ж. Ум. отъ правда.