Словарь української мови (1924)/правдолюбець
◀ правдиця | Словарь української мови П правдолюбець |
правдомовець ▶ |
|
Правдолю́бець, бця, м. Поборникъ истины.
◀ правдиця | Словарь української мови Борис Грінченко П правдолюбець |
правдомовець ▶ |
|
Словарь української мови — П
правдолюбець
Борис Грінченко
1924
Правдолю́бець, бця, м. Поборникъ истины.