Словарь української мови (1924)/почурукати
◀ почуріти | Словарь української мови П почурукати |
почустрити ▶ |
|
Почуру́кати, каю, єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю. О. 1881. XI. Кух. 10.
◀ почуріти | Словарь української мови Борис Грінченко П почурукати |
почустрити ▶ |
|
Словарь української мови — П
почурукати
Борис Грінченко
1924
Почуру́кати, каю, єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю. О. 1881. XI. Кух. 10.