Словарь української мови (1924)/почустрити
| ◀ почурукати | Словарь української мови П почустрити |
почути ▶ |
|
Почу́стрити, рю, риш, гл. Побить, поколотить. Як почустриш єю (тройчаткою) невгомонну шляхту років з двадцять, то де той глузд у їх подінеться. Стор. МПр. 46.