Словарь української мови (1924)/почуріти
| ◀ почуманіти | Словарь української мови П почуріти |
почурукати ▶ |
|
Почурі́ти, рю́, ри́ш, гл. Потечь струей. А кров почуріла по білому кабатові. Федьк.
| ◀ почуманіти | Словарь української мови Борис Грінченко П почуріти |
почурукати ▶ |
|
Словарь української мови — П
почуріти
Борис Грінченко
1924
Почурі́ти, рю́, ри́ш, гл. Потечь струей. А кров почуріла по білому кабатові. Федьк.