Словарь української мови (1924)/потурлити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потурлити
Берлін: Українське слово, 1924

Потурли́ти, лю́, ли́ш, гл. Погнать. Мерщій потурлив барана на ярмарок. Грин. II. 276.