Словарь української мови (1924)/потуркотіти
◀ потуркотати | Словарь української мови П потуркотіти |
потурлити ▶ |
|
Потуркоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Потуркотати.
◀ потуркотати | Словарь української мови Борис Грінченко П потуркотіти |
потурлити ▶ |
|
Словарь української мови — П
потуркотіти
Борис Грінченко
1924
Потуркоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Потуркотати.