Словарь української мови (1924)/потурляти
| ◀ потурлити | Словарь української мови П потурляти |
потурнак ▶ |
|
Потурля́ти, ля́ю, єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
| ◀ потурлити | Словарь української мови Борис Грінченко П потурляти |
потурнак ▶ |
|
Словарь української мови — П
потурляти
Борис Грінченко
1924
Потурля́ти, ля́ю, єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.