Словарь української мови (1924)/потуркотати
| ◀ потуркати | Словарь української мови П потуркотати |
потуркотіти ▶ |
|
Потуркота́ти, кочу́, чеш, гл. 1) и 2) = Потуркати. 3) Постучать; побарабанить.
| ◀ потуркати | Словарь української мови Борис Грінченко П потуркотати |
потуркотіти ▶ |
|
Словарь української мови — П
потуркотати
Борис Грінченко
1924
Потуркота́ти, кочу́, чеш, гл. 1) и 2) = Потуркати. 3) Постучать; побарабанить.