Словарь української мови (1924)/потупотіти
| ◀ потупити | Словарь української мови П потупотіти |
потур ▶ |
|
Потупоті́ти, чу́, чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
| ◀ потупити | Словарь української мови Борис Грінченко П потупотіти |
потур ▶ |
|
Словарь української мови — П
потупотіти
Борис Грінченко
1924
Потупоті́ти, чу́, чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.