Словарь української мови (1924)/постеляти

by Борис Грінченко

◀ постеля

Словарь української мови Борис Грінченко П постеляти

постелятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Постеля́ти, ля́ю, єш, сов. в. постели́ти, лю́, леш, гл. = Постилати, послати. Мила постіль постелила. Грин. III. 179. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку. Мет. 81.