Словарь української мови (1924)/постелятися

by Борис Грінченко

◀ постеляти

Словарь української мови Борис Грінченко П постелятися

постерегти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Постеля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. постели́тися, лю́ся, лешся, гл. 1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився. Ном. № 1308. 2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 3) Ложиться, лечь. Сон голову похиляє, Івасенко коникові по гриві ся постеляє. Гол. I. 11.