Словарь української мови (1924)/послідуватий
| ◀ послідок | Словарь української мови П послідуватий |
послідущий ▶ |
|
Послідува́тий, а, е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1. Рк. Левиц.
| ◀ послідок | Словарь української мови Борис Грінченко П послідуватий |
послідущий ▶ |
|
Словарь української мови — П
послідуватий
Борис Грінченко
1924
Послідува́тий, а, е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1. Рк. Левиц.