Словарь української мови (1924)/посвітач
◀ посвіт | Словарь української мови П посвітач |
посвітити ▶ |
|
Посві́тач, ча, м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной. НВолын. у.
◀ посвіт | Словарь української мови Борис Грінченко П посвітач |
посвітити ▶ |
|
Словарь української мови — П
посвітач
Борис Грінченко
1924
Посві́тач, ча, м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной. НВолын. у.