Словарь української мови (1924)/порізно
| ◀ порізнитися | Словарь української мови П порізно |
порікати ▶ |
|
По́різно нар. Отдѣльно, врозь. НВолын. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. I. 25.
| ◀ порізнитися | Словарь української мови Борис Грінченко П порізно |
порікати ▶ |
|
Словарь української мови — П
порізно
Борис Грінченко
1924
По́різно нар. Отдѣльно, врозь. НВолын. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. I. 25.