Словарь української мови (1924)/поратися

by Борис Грінченко

◀ порати

Словарь української мови Борис Грінченко П поратися

поратівник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́ратися, раюся, єшся, гл. 1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Грин. II. 209. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Стор. МПр. 126. Василь порається з деревом. НВолын. у. 2) Одѣваться. Шух. I. 135.