Словарь української мови (1924)/порати

by Борис Грінченко

◀ порано

Словарь української мови Борис Грінченко П порати

поратися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́рати, раю, єш, гл. 1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Кролев. у. Порали ярину. Г. Барв. 147. 2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.