Словарь української мови (1924)/поратівник

by Борис Грінченко

◀ поратися

Словарь української мови Борис Грінченко П поратівник

поратування ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пораті́вник, ка, м. Спаситель; дающій помощь. ЕЗ. V. 60. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Шух. I. 38. Ум. Пораті́вничок. ЕЗ. V. 109.