Словарь української мови (1924)/попутати
| ◀ попустувати | Словарь української мови П попутати |
попутник ▶ |
|
Попу́тати, таю, єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині. АД. I. 269.
| ◀ попустувати | Словарь української мови Борис Грінченко П попутати |
попутник ▶ |
|
Словарь української мови — П
попутати
Борис Грінченко
1924
Попу́тати, таю, єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині. АД. I. 269.