Словарь української мови (1924)/попустувати
◀ попустошити | Словарь української мови П попустувати |
попутати ▶ |
|
Попустува́ти, ту́ю, єш, гл. Пошалить. Ну, попустували трохи — і годі!
◀ попустошити | Словарь української мови Борис Грінченко П попустувати |
попутати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попустувати
Борис Грінченко
1924
Попустува́ти, ту́ю, єш, гл. Пошалить. Ну, попустували трохи — і годі!