Словарь української мови (1924)/попутник
| ◀ попутати | Словарь української мови П попутник |
попухнути ▶ |
|
Попу́тник, ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. I. 131.
| ◀ попутати | Словарь української мови Борис Грінченко П попутник |
попухнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
попутник
Борис Грінченко
1924
Попу́тник, ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. I. 131.