Словарь української мови (1924)/попустошити
| ◀ попустити | Словарь української мови П попустошити |
попустувати ▶ |
|
Попусто́шити, шу, шиш, гл. Опустошить. Вернулись, попустошивши ввесь край, руїною зробивши тихий рай. К. ПС. 13.
| ◀ попустити | Словарь української мови Борис Грінченко П попустошити |
попустувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попустошити
Борис Грінченко
1924
Попусто́шити, шу, шиш, гл. Опустошить. Вернулись, попустошивши ввесь край, руїною зробивши тихий рай. К. ПС. 13.