Словарь української мови (1924)/попростювати

by Борис Грінченко

◀ попроститися

Словарь української мови Борис Грінченко П попростювати

попростягати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попростюва́ти, тю́ю, єш, гл. Походить, побродить. Попростює по степу корова, хоч трохи напасеться, а прийде — підкинь сіна. Лебед. у.