Словарь української мови (1924)/попростягати
| ◀ попростювати | Словарь української мови П попростягати |
попростягатися ▶ |
|
Попростяга́ти, га́ю, єш, гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в'язи… попростягали зелені лапи над річкою. К. (ЗОЮР. II. 205).
| ◀ попростювати | Словарь української мови Борис Грінченко П попростягати |
попростягатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попростягати
Борис Грінченко
1924
Попростяга́ти, га́ю, єш, гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в'язи… попростягали зелені лапи над річкою. К. (ЗОЮР. II. 205).