Словарь української мови (1924)/попонудити
| ◀ попоночіти | Словарь української мови П попонудити |
попонудитися ▶ |
|
Попонуди́ти, джу́, диш, гл. Томиться много, тосковать. См. Нуди́ти. Що я попотужила, що я світом попонудила. Г. Барв. 433.
| ◀ попоночіти | Словарь української мови Борис Грінченко П попонудити |
попонудитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попонудити
Борис Грінченко
1924
Попонуди́ти, джу́, диш, гл. Томиться много, тосковать. См. Нуди́ти. Що я попотужила, що я світом попонудила. Г. Барв. 433.