Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поніміти
Берлін: Українське слово, 1924

Понімі́ти, мі́ємо, єте, гл. Онѣмѣть (о многихъ). Грин. II. 307. Ой як я маю до тебе ходити, коли нас будуть вороги судити. Ой нехай судять, як розуміють, прийде тая годинонька, вони поніміють. Мет. 44.