Словарь української мови (1924)/понімечитися
| ◀ поніматися | Словарь української мови П понімечитися |
поніміти ▶ |
|
Поніме́читися, чуся, чишся, гл. Онѣмечиться.
| ◀ поніматися | Словарь української мови Борис Грінченко П понімечитися |
поніміти ▶ |
|
Словарь української мови — П
понімечитися
Борис Грінченко
1924
Поніме́читися, чуся, чишся, гл. Онѣмечиться.