Словарь української мови (1924)/поніячитися
◀ поніміти | Словарь української мови П поніячитися |
понова ▶ |
|
Понія́читися, чуся, чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
◀ поніміти | Словарь української мови Борис Грінченко П поніячитися |
понова ▶ |
|
Словарь української мови — П
поніячитися
Борис Грінченко
1924
Понія́читися, чуся, чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.