Словарь української мови (1924)/понароблювати

by Борис Грінченко

◀ понарікати

Словарь української мови Борис Грінченко П понароблювати

понаробляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понаро́блювати, люю, єш, гл. = Понаробляти. Стор. МПр. 143. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі. Драг. 244.