Словарь української мови (1924)/понарікати
◀ понарізувати | Словарь української мови П понарікати |
понароблювати ▶ |
|
Понаріка́ти, ка́ю, єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
◀ понарізувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понарікати |
понароблювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понарікати
Борис Грінченко
1924
Понаріка́ти, ка́ю, єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).