Словарь української мови (1924)/понанизувати
| ◀ понамучувати | Словарь української мови П понанизувати |
понаносити ▶ |
|
Понани́зувати, зую, єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки. Кіев. у.
| ◀ понамучувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понанизувати |
понаносити ▶ |
|
Словарь української мови — П
понанизувати
Борис Грінченко
1924
Понани́зувати, зую, єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки. Кіев. у.