Словарь української мови (1924)/понамучувати

< Словарь української мови (1924)

◀ понамуровувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понамучувати

понанизувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понаму́чувати, чую, єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/понамучувати&oldid=519423