Словарь української мови (1924)/понакладати
◀ понакипати | Словарь української мови П понакладати |
понакликати ▶ |
|
Понаклада́ти, да́ю, єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали. Рудч. Ск. II. 26.
◀ понакипати | Словарь української мови Борис Грінченко П понакладати |
понакликати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понакладати
Борис Грінченко
1924
Понаклада́ти, да́ю, єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали. Рудч. Ск. II. 26.