Словарь української мови (1924)/понакликати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понакликати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаклика́ти, ка́ю, єш, гл. Созвать, назвать (многихъ). Нащо ти так багато людей понакликав? Де ми їх посадимо? Харьк. у.