Словарь української мови (1924)/понакипати
◀ понакидати | Словарь української мови П понакипати |
понакладати ▶ |
|
Понакипа́ти, па́ємо, єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
◀ понакидати | Словарь української мови Борис Грінченко П понакипати |
понакладати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понакипати
Борис Грінченко
1924
Понакипа́ти, па́ємо, єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).