Словарь української мови (1924)/поминатися
| ◀ поминати | Словарь української мови П поминатися |
поминки ▶ |
|
Помина́тися, на́юся, єшся, гл. Быть поминаемымъ. Ох, моя матінко, снився мені батенько. — Цур йому, моя доненько, — поминаться хоче. Ном. № 12812.