Словарь української мови (1924)/поминатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поминатися
Берлін: Українське слово, 1924

Помина́тися, на́юся, єшся, гл. Быть поминаемымъ. Ох, моя матінко, снився мені батенько. — Цур йому, моя доненько, — поминаться хоче. Ном. № 12812.