Словарь української мови (1924)/поминки
◀ поминатися | Словарь української мови П поминки |
поминутися ▶ |
|
По́минки, нок, ж. мн. Поминки. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям. Котл. Ен. Я нічого не жалував на поминки. Г. Барв. 209. Руса́льні по́минки. Четвергъ троицкой недѣли. Г. Барв. 350. См. Помин.