Словарь української мови (1924)/полюбовник

by Борис Грінченко

◀ полюбляти

Словарь української мови Борис Грінченко П полюбовник

полюбовниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полюбо́вник, ка, м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. Ум. Полюбо́вничок.