Словарь української мови (1924)/полюбовниця
| ◀ полюбовник | Словарь української мови П полюбовниця |
полюбувати ▶ |
|
Полюбо́вниця, ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею. Чуб. V. 91.
| ◀ полюбовник | Словарь української мови Борис Грінченко П полюбовниця |
полюбувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
полюбовниця
Борис Грінченко
1924
Полюбо́вниця, ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею. Чуб. V. 91.