Словарь української мови (1924)/полюбляти

by Борис Грінченко

◀ полюбитися

Словарь української мови Борис Грінченко П полюбляти

полюбовник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полюбля́ти, ля́ю, єш, гл. Любить, долюбливать. Не полюбляю я цього. Зміев. у. За сусідом молодиці, за сусідом і вдовиці, і дівчата поглядають, — всі сусіда полюбляють. Котл. НП. 393.