Словарь української мови (1924)/покопирсати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покопирсати
Берлін: Українське слово, 1924

Покопирса́ти, са́ю, єш, гл. Изрыть, поковырять. Ганна показала синові обидві ручки, сині, покопирсані неначе ножем. Левиц. I. 67.