Словарь української мови (1924)/подозволити

by Борис Грінченко

◀ подожинати

Словарь української мови Борис Грінченко П подозволити

подозволяти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Подозво́лити, лю, лиш, гл. Дозволить, позволить. Посилав спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві. Чуб. II. 389.