Словарь української мови (1924)/подозволяти
◀ подозволити | Словарь української мови П подозволяти |
подознаватися ▶ |
|
Подозволя́ти, ля́ю, єш, гл. Дозволить (многимъ).
◀ подозволити | Словарь української мови Борис Грінченко П подозволяти |
подознаватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
подозволяти
Борис Грінченко
1924
Подозволя́ти, ля́ю, єш, гл. Дозволить (многимъ).