Словарь української мови (1924)/подожинати
| ◀ подоживати | Словарь української мови П подожинати |
подозволити ▶ |
|
Подожина́ти, на́ю, єш, гл. Дожать (многое).
| ◀ подоживати | Словарь української мови Борис Грінченко П подожинати |
подозволити ▶ |
|
Словарь української мови — П
подожинати
Борис Грінченко
1924
Подожина́ти, на́ю, єш, гл. Дожать (многое).