Словарь української мови (1924)/повірник

< Словарь української мови (1924)

◀ повірний

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повірник

повірувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пові́рник, ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/повірник&oldid=513246