Словарь української мови (1924)/повірувати
| ◀ повірник | Словарь української мови П повірувати |
повірхник ▶ |
|
Пові́рувати, рую, єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо. Шевч. 383.
| ◀ повірник | Словарь української мови Борис Грінченко П повірувати |
повірхник ▶ |
|
Словарь української мови — П
повірувати
Борис Грінченко
1924
Пові́рувати, рую, єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо. Шевч. 383.